The Little Pouch

Був собі чоловік та жінка, і була у них пара волів, а у їх сусіди — віз. Ото як прийде неділя або свято, то хто-небудь бере волів і воза та й їде чи до церкви, чи у гості, а на другу неділю — другий, та так і поділялись. От жінка того чоловіка, чиї воли, раз йому і каже: — Поведи воли та продай, справимо собі коня та повозку, будемо самі до церкви та до родичів їздити. Та ще, бач, сусіда свого воза не годує, а нам волів треба годувати. Чоловік налигав воли і повів. Веде дорогою, аж ось доганяє його чоловік конем. — Здоров! — Здоров! — А куди це воли ведеш? — Продавать. — Поміняй мені за коня. — Давай. Виміняв коня, сів верхи та й їде. Від'їхав недалеко і зустрічає чоловіка, що жене корову: — Здоров! — Здоров! — А куди це ти їдеш? — Коня продавать. — Поміняй мені на корову. — Давай!